beloue

Меня не интересует политика, но всё же не могу не написать о том, очевидцем чего я стал сегодня неподалёку от львовского Холма Славы. Жаль, не взял фотоаппарат.

Итак, прогуливаясь по Лычаковской, я увидел большую группу людей с красными и российскими флагами, транспорантами, плакатами.
Я, конечно, читал, что акция пророссийской партии "Русское единство" то ли состоится во Львове, то ли не состоится... запутано там всё у них было. Ну вот, думаю, всё же приехали.

Я надеялся, что у львовян хватит трезвости не поддаваться на провокации падких на чужое внимание пиарщиков, но когда я увидел то, что отчебучили "митингующие", от моей надежды и след простыл.

Они, как по команде, вдруг стали выкрикивать лозунги, оскорбляющие местных жителей. Причём, заметьте, лозунги не политические, а оскорбляющие людей по национальному признаку. Больше всего запомнилось "Хохлы - параша! Победа эта наша!", "Смерть Галичине!"... были и прочие.

Конечно же, спустя пару минут завязалась потасовка. Поскольку численный перевес был, естественно, не на стороне провокаторов, им пришлось убегать. И тут с их стороны раздались выстрелы.

Теперь, зайдя на новостные сайты я вижу развесистую "лапшу" в виде сотен новостей, которые утверждают, что мирные демонстранты мирно себе несли венки к вечному огню, и вдруг ни с того ни с сего были атакованы львовскими фашистами. Или вон, новость, что бендеровцы напали на демонстрацию ветеранов, и избили их; и ещё тонны лапши с клюквой.

Я думаю, в любом городе если идти, громко выкрикивая ругательства в адрес его населения, то это добром не кончится. В чём же тут особенность именно Львова, который теперь пытаются выставить форпостом фашизма?

Такая вот, продуманная, и по-сути беспроигрышная провокация.

Интересны цели её организаторов. Любви к русским она точно не прибавит, и запад с востоком не сплотит.
Целью акции, считаю, может быть только разжигание межнационального конфликта, или пиар своей партии на этом фоне.

Представитель пророссийской партии, организовавшей провокацию, перед проведением марша утверждал, что его целью является защита прав русских, живущих во Львове.

Что ж, отдельное ему спасибо за защиту моих прав. Я, например, не знаю украинского языка, как не знаю и того, захотят ли теперь жители города отвечать мне на русском.

Сегодня в Беларуси отмечают очередную годовщину объявления независимости Белорусской Народной Республики - именно 25 марта 1918го года была принята третья уставная грамота Рады БНР.
Традиционно именно в этот день в городах Республики Беларусь проходят массовые акции протеста под бел-чарвоны-белым флагом. Традиционно их в этот день разгоняют. Сегодня с раннего утра сотрудники белорусской милиции осадили квартиры лидеров оппозиционных движений (тех, которых не посадили после событий 19 декабря), - там выбивают двери, отключают свет и воду... Протестный митинг назначен на 19.00 по Москве, он должен состояться на площади Якуба Коласа.
Несмотря на все действия властей, молодые художники провели в Минске перфоманс, на мой взгляд - красивейший.

( ещё 2 особо прекрасные фотографии )

Остальные фотографии выложены на сайте generation.by

Ось такий лист прибув мені щойно від дружини ув’язненого Сергія Костакова. Публікую без скорочень. Контакти авторки листа, хто захоче допомогти - у мене.

Шановна Олено!
Я прочитала Вашу «Хроніку репресій» (Posted on 2011.03.03 at 14:10) і вирішила звернутися до Вас із таким.
Після Податкового майдану було заведено 3 кримінальні справи: щодо пошкодження плитки, щодо перекриття вулиць та щодо пошкодження авто.

Про перші дві справи регулярно говорять и пишуть у ЗМІ. Так і у Вашій статті «Хроніка репресій» Ви пишете, зокрема, про С.Мельниченка, І.Гаркавенка, що притягуються зараз нібито за пошкодження гранітної плитки. Однак мало хто знає та мало хто пише про відкриту кримінальну справу стосовно пошкодження автомобіля.

Тому я хочу звернутися до Вас, як до незалежного та непримиримого до утисків нинішньої влади журналіста, та повідомити Вам про мого чоловіка, Костакова Сергія, який зараз утримується за ґратами у лук’янівському СІЗО №13, починаючи з 01.12.2010 року.

Сергію інкримінують 296 статтю - хуліганство. Мовляв, він 22 листопада 2010р. під час акцій протесту проти Податкового кодексу нібито пошкодив машину, що стояла на вулиці, яку перекрили протестувальники.

Правоохоронці стверджують, що у них навіть є свідки «злочину». Ними, звичайно, виявилися міліціонери. Крім того, вони стверджують, що мають відеозапис, на якому начебто видно як Сергій пошкоджує машину. Однак, від того дня, як його заарештували, й дотепер, (незважаючи на те, що ознайомлення із матеріалами справи відбулося вже двічі: слідчим та судом) того відеозапису нікому не показали: ні самому обвинуваченому, ні адвокату Сергія. І причина очевидна: бо на тому відеозаписі немає мого чоловіка.

Зрозуміло, що ця справа фальшується з метою залякування Сергія та інших людей, щоб не допустити повторення «Майдану», адже влада готує до прийняття низку нових ганебних законів. Очевидними є абсурдність і політична вмотивованість звинувачення, висунутого Сергію Костакову. Крім того затримання Сергія та проведення слідства відбувалося з грубим порушенням Конституції та законів України, нехтуючи процесуальними нормами, із застосовуванням методів морального тиску.

На цей час вже відбулося:

* слідство по справі закінчене та 22.12.2010 року справа надійшла до Шевченківського районного суду.
* 25.01.2011 – відбулося одне попереднє засідання Шевченківського суду, на якому було розглянуто та задоволено лише одну заяву прокурора про переведення розгляду справи із Шевченківського до Печерського суду. Інші заяви та клопотання обвинуваченого Сергія Костакова, його адвоката та родичів суд взагалі відмовився розглядати;
* 03.02.2011 – розгляд скарги про незаконне затримання. Шевченківський суд відмовив у задоволенні цієї скарги.
* 22.02.2011 – апеляційний суд м. Києва також відмовив у задоволенні скарги про незаконне затримання.

На 10.03.2011 року о 14.00 Печерський суд призначив попередній розгляд справи Костакова Сергія (суддя Тарасюк).

Я також звернулася до координаційної ради Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу Андрія Панайотова із проханням провести 10 березня під стінами Печерського суду хоча б малесеньку акцію на підтримку Сергія Костакова. Андрій обіцяв допомогти.

Прошу також і Вас, Олено, допомогти нам шляхом висвітлювання подій навколо цієї політичної справи!
Буду Вам дуже вдячна! З повагою та надією,
Ірина Костакова